Реформи неможливі без кадрів

20.11.2018 17:19

Якщо ситуація з новими кадрами складна навіть у столиці, то у регіонах ця проблема кризова і досі

«Війни виграють не генерали, війни виграють шкільні вчителі та парафіяльні священики», – говорив  Отто фон Бісмарк. Так і з реформами – їх не можна зробити самотужки, для цього не досить лише вмотивованих і ефективних лідерів-реформаторів. Ефективні реформи повинні мати сотні, тисячі виконавців і прихильників не тільки на всеукраїнському, регіональному рівні, а й у кожному районі, місті, селі. Тільки така командна робота буде ефективна і дасть незворотний результат.

«Кожен бачить себе стратегом, коли дивиться на бій зі сторони» ­– мудрість, написана Шота Руставелі, актуальна і досі. Свого часу я теж спостерігала за роботою державного апарату зі сторони: працювала юристом, була активною і небайдужою громадянкою. З тієї позиції мені здавалось, що для змін в країні досить просто захотіти, мати політичну волю і натхнення. Тому ефективні реформи в країні не проводяться виключно через небажання влади. Та стався Євромайдан та Революція гідності.  Українці повірили в свої сили, в спроможність творити зміни власноруч. Я повірила, як і багато активних людей, які тоді пішли працювати у владу.  

Більше трьох років я працюю в команді Міністерства юстиції. Спочатку два роки очолювала Головне територіальне управління юстиції у Рівненській області, потім у Львівській. А кілька місяців тому мене призначили заступником Міністра юстиції. Шлях цими управлінськими щаблями багато в чому зробив мій світогляд зваженішим і, сподіваюсь, мудрішим.

Зробити вдалося немало. Про це не буду багато розповідати – цю інформацію легко знайти. Та й не важливо це зараз. Бо насправді хотілось зробити набагато більше. Та не завжди задумане можна втілити відразу – не завжди реформа буває швидкою.

Зміни стають невідворотними та фундаментальними тоді, коли їх підтримують люди

Для швидких результатів не досить лише технічних і фінансових можливостей держави (хоча їх ніколи не було вдосталь), підтримки вищого керівництва. Потрібна велика команда виконавців, які можуть ефективно такі реформи здійснювати. Команда кваліфікованих працівників без штампів та кліше старої держслужби, з новими реформаторськими поглядами, здатними працювати на державній роботі за новими стандартами і лекалами. Вони мають бути не тільки серед керівників, а й у рядах спеціалістів усіх відділів. Ви багато знаєте таких людей в своїй громаді? Який же ми маємо кадровий резерв?

Приватна сфера. Ви порадите залучати кадри з бізнесу, приватного юридичного сектору? Так, але більшість спеціалістів зі стажем і навиками успішно працюють над своєю справою. Вони заробляють серйозні кошти, не хочуть щось змінювати, а головне – бути волонтерами на державній службі. Згадаймо ситуацію 2015-2016 років, коли зарплати держслужбовців були не те що неконкурентними, а й відверто малими. Я не випадково вжила термін «волонтерство». Саме так називала свою роботу: раніше адвокатом я заробляла в рази більше.

Молодь. Покладаєте надії на результати молодих спеціалістів? А хто сказав, що вони не долучаються до роботи державних структур? За минулі кілька років кількість там молодих спеціалістів збільшилась в рази. І приходять вони на роботу за конкурсами на конкурентних засадах. Але молодість – це необхідність отримувати знання і практичні навички. І для цього треба не лише бажання молодих спеціалістів, а й наявність кваліфікованих і порядних наставників. Вони мають «вирощувати» фахівця і майбутнього керівника зі звичайного стажера. А ще немає жодних гарантій того, що після отримання необхідних знань та досвіду навчені кадри просто не звільняться та не підуть в приватну сферу. Таких прикладів чимало.

Громадські організації. Треба було залучати до робити на штатній основі фахових представників громадських організацій? Думка слушна. Та ні в столиці, а тим паче в регіонах, недостатньо таких спеціалістів. Критично бракує навіть громадських об’єднань. Та і загалом – переманити справжніх спеціалістів із успішної громадської діяльності в державний сектор досить непросто. Хто хоче відчути на собі всі ризики держслужби? Тим не менш, у нашій роботі ми завжди вибудували ефективну співпрацю з громадськими організаціями. Неодноразово залучали їх до реалізації наших ідей, консультувалися. Все це дає результат.

Якщо ситуація з новими кадрами складна навіть у столиці, то у регіонах ця проблема кризова і досі. Для вирішення проблеми кадрів необхідно перебудовувати українську систему їх підготовки – від дитсадка і школи до університетів. Це базис і ґрунт, на якому зростатимуть наші куан ю і обами.

Наразі лише невелика активна частина суспільства долучилась до роботи державної служби. Цього «зведеного загону» не досить. Ми як солдати – розтягнуті кілометровими окопами широченного фронту реформ. Між нами надто велика відстань, дуже багато напрямків наступу і оборони, нам критично не вистачає багнетів. А через значні труднощі, зневіру, відсутність підтримки дуже багато спеціалістів «залишили позиції» і звільнились. Це не секрет – про це неодноразово писали всеукраїнські та регіональні ЗМІ. Багато людей переоцінили силу і кадровий потенціал громадянського суспільства, спроможність меншості впровадити глобальні зміни.

Реформи стають невідворотними та фундаментальними тоді, коли їх підтримують люди і більшість виборців. Більше того – делегують інших для проведення цих реформ. І підтримують навіть тоді, коли все здається втраченим. Тільки разом ми зможемо втримати розтягнутий фронт перед наступом охочих повернути все у часи совка, застою і руїни.

 

Іванна Смачило, заступник Міністра юстиції України

Сайт у стадії розробки