Як перезавантажити систему та ліквідувати зловживання у держреєстрації?

17.12.2019 15:23

Попри позитивні та результативні ініціативи щодо протидії рейдерству та зловживанням з державними реєстрами, негайного перезавантаження потребують й інші напрями діяльності органів юстиції у сфері державної реєстрації. 

Новий Мін’юст повинен виробити нову візію та план дій з реформування системи державної реєстрації, а також припинення будь-яких можливостей для зловживань.

Державна реєстрація бізнесу та майна – все рухається у правильному напрямку

Прогресивні зміни у сфері державної реєстрації зменшили ряд можливостей для зловживань. Перезавантаження роботи антирейдерської комісії, припинення діяльності "чорних реєстраторів" – це ті швидкі і правильні результати, які очікував бізнес і спільнота.

Водночас, не проведено ґрунтовного аудиту діяльності всіх реєстраційних "схематозів", не змінено роботу та взаємодію самих державних реєстрів, і найголовніше – ніхто за незаконні дії не поніс кримінальної відповідальності. 

Саме неминучість відповідальності за зловживання має стати ключовою метою реалізації державної політики. До відповідальності мають притягати не лише простих державних реєстраторів, наприклад, шляхом призупинення доступу до реєстрів, а й топпорушників – за впровадження "успішних" рейдерських схем.

Можна поставити багато запитань та зауважень до процедури реєстрації політичних партій, громадських та профспілкових організацій. Надмірна забюрократизованість, подекуди відверто "ручний режим" реєстраційної процедури та сама "дискреція" посадових осіб є сприятливим ґрунтом для усіляких зловживань.

Окремої уваги потребують можливості доступу до держреєстрів службовців територіальних управлінь. Схема аналізу та незаконного моніторингу дій у держреєстрах з метою потенційного отримання неправомірної вигоди – це те, чим часто полюбляли займатись на місцях. 

Та чи, взагалі, доцільно на рівні територіальних органів залишати контрольні функції?

Отже, необхідно ретельно переглянути кожну процедуру та реєстраційну дію – і максимально спростити її для людини, і водночас ускладнити для потенційних махінаторів. 

Державний регулятор повинен мати достатній інструментарій для анулювання будь-яких незаконних дій у реєстрах із одночасним ініціюванням кримінальних проваджень.

Перезавантаження системи державної реєстрації актів цивільного стану

Система реєстрації актів цивільного стану потребує глибокого переосмислення та перезавантаження. 

На жаль, вся проблематика і катастрофічний стан цієї сфери уміло прикривається щасливими реєстраціями шлюбів і відзначенні річниць одружень, різноманітними пілотними проектами і кампаніями "кохання поза часом".

Нова парадигма держполітики у цьому напрямі має полягати в акценті виключно на якості надання адміністративних послуг, повної відмови від виконання невластивих публічній службі церемоніальних (обрядових) функцій та подекуди пережитків відверто радянських традицій, передачі всіх повноважень безпосередньо територіальним громадам, а також ретельне оцифрування безцінного архівного фонду книг і записів.

Міністерство юстиції повинно скасувати та припинити започатковані попередниками юридично-сумнівні пілотні проекти, які морально себе вичерпали – насамперед щодо державної реєстрації шлюбу за добу. 

Суть будь-якого пілотного проекту – спростити, удосконалити, апробувати. А далі – або ж внесення змін до законодавства і запровадження новацій, або відмова від такої ініціативи.

Для того, щоб оминути встановлений статтею 32 Сімейного кодексу місячний термін розгляду заяв про реєстрацію шлюбу, підзаконними актами впроваджено багаторічний і за своєю суттю здирницький пілот (процедуру)  – надання державними та комунальними підприємствами "шлюбної" послуги вартістю від 2 до 8 тис.грн. із перерахуванням у бюджет лише 85 коп. державного мита. 

Чи не простіше визначитись із законодавчими змінами, зменшенням строків та усунути дискреційні повноваження керівників органів ДРАЦС щодо встановлення "поважності причин" і "наданні дозволу" на одруження? 

Такий собі сучасний архаїзм у правовому регулюванні – "дозвіл" на пришвидшене одруження від чиновника. І однозначно – скасувати послугу із реєстрації шлюбу через фірми-посередники.

Можливість отримання свідоцтва про народження дитини безпосередньо у пологовому будинку – це зручно і просто. Але фактична реалізація – бігання державних службовців відділів ДРАЦС від роботи до пологового будинку – це не зовсім раціонально і обґрунтовано з точки зору оптимізації управлінських процесів. Можливо, варто розглянути варіант щодо удосконалення процедури такої видачі або ж навіть передати функції із державної реєстрації народжень самим пологовим будинкам?

Зрештою, на багатьох сайтах із пошуку роботи розміщені оголошення на кшталт – швидке оформлення будь-яких актів цивільного стану та їх апостилювання. І всі розуміють, що така "співпраця" є доброю можливістю для заробляння "своїх". І такі комерційні послуги не з дешевих.

Досить незвичним в умовах діджиталізації є, наприклад, взаємодія та функціонування реєстру актів цивільного стану і державного реєстру виборців – обмін даними між цими реєстрами і досі відбувається не в електронній формі, а шляхом подання паперових відомостей для внесення їх у реєстр.

Ліквідація "зашкварних" схем збирання неправомірної вигоди з нотаріусів

Держава у сфері функціонування нотаріату повинна лише формувати та реалізовувати держполітику, і жодним чином не втручатись у діяльність професійної спільноти.

Важливо повністю ліквідувати негласні правила і можливості для зловживань. Однією з таких можливостей, наприклад, є різна практика і "традиції" у проведенні сертифікації робочих місць нотаріусів (контор) як до початку нотаріальної діяльності, так і при зміні адреси розташування контор. 

У Положенні про вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса та здійснення контролю за організацією нотаріальної діяльності, встановлено 15 денний строк, протягом якого має бути проведена відповідна перевірка уповноваженою особою територіального органу юстиції. За результатами сертифікації складається відповідний акт про відповідність робочого місця визначеним вимогам.

І саме з моменту надходження заяви нотаріуса про перевірку робочого місця встановленим вимогам, співробітники відділів нотаріату чи "свої люди" можуть успішно скористатися можливостями пришвидшення процедури сертифікації і отримання потрібного акту. Адже, не кожен захоче очікувати 15-30 днів на відповідний документ як до початку діяльності, так і при зміні адреси розташування.

Для ліквідації цієї "хлібної теми" необхідно внести зміни до відповідного положення та спростити саму процедуру перевірки. Зрештою, можливо, цілком достатнім є декларативний спосіб повідомлення регулятора про початок роботи чи зміну адреси розташування.

Із проведенням планових чи позапланових перевірок ще простіше. Якщо нотаріус має "своїх людей" у відділі нотаріату, то вони відкоригують графік планової перевірки, виявлять лише дрібні недоопрацювання, посприяють в отриманні саме позитивної оцінки за результатами перевірки і не побачать якихось суттєвих порушень.

Але загалом доцільність і ефективність проведення таких надто формальних та номінальних перевірок не дають особливо результату. Та й чи потрібні вони у такому вигляді взагалі? 

Зрештою, ці повноваження треба передати саморегулівній організації нотаріусів, або ж до безпосередньої передачі цих повноважень внести жорсткі зміни до відповідних норм.

Одним із найболючіших питань є функціонування державних нотаріальних контор. Попри катастрофічну відсутність елементарного матеріально-технічного забезпечення і умов для надання нотаріальних послуг, все ж є винятки – окремі державні контори нічим не відрізняються від приватних. Хіба лише вивіскою. І тут також потрібно приймати зважені державницькі рішення.

Саме тому, міністерство повинно поступово здійснювати процес передачі повноважень саморегулівному середовищу нотаріусів – від надання до припинення доступу до професії та всіх функцій контролю. 

Разом із запровадженням єдиного реєстру державних реєстраторів важливо змінити кваліфікаційні вимоги для самих реєстраторів і, очевидно, ввести обов’язкове страхування відповідальності.

Отже, загалом система державної реєстрації та функціонування нотаріату, попри реалізацію позитивних і правильних ініціатив, все ж таки потребує подальших системних змін та повного перезавантаження. І ключовими питаннями у цьому напрямку є формування нової державної політики та знищення будь-яких можливостей для зловживань.

Ярослав Жукровський, для УП

Сайт у стадії розробки